О. Довженко

Народився 10 вересня в с.Вюнище (тепер м.Сосниці Чернігівської області)в селянській родині.

Захопившись революцією, служить у петлюрівській армії. За це його засудили до ув’язнення в концтаборах

Працював при українському посольстві у Варшаві.

У Німеччині на посаді секретаря консульського відділу торгового представництва УНР.

Повернувся до Харкова й незабаром став відомим як художник-ілюстратор «Вістей», автор карикатур, які підписував псевдонімом «Сашко». Належав до літературних організацій «Гарт» та «ВАПЛІТЕ».

Зняв картину «Земля» , яка вивела українське мистецтво на широкі міжнародні обшири й принесла митцю славу. Одружується з акторкою Юлією Солнцевою.

Зняв перший звуковий фільм «Іван» і був запрошений до кіностудії «Мосфільм». Прийняв рішення виїхати до Москви і з 1933 р. працював там.

Переїздить до Москви, а потім на Далекий Схід.

Нагороджено орденом Леніна, а восени з’явився на екранах «Аероград».

Вийшов на екрани «Щорс» (поставлений на Київській кіностудії).

Кіноповість «Україна в огні». Твір був заборонений Сталіним, а Довженку не було дозволено повертатися в Україну.

За «ідеологічно правильний» фільм «Мічурін» митець одержав Державну премію, яка означала офіційну його реабілітацію після «України в огні».

Опублікована «Зачарована Десна» (автобіографічний твір); завершена «Поема про море». У листопаді розпочалися зйомки однойменного кінофільму.

25 листопада Довженко помер у Москві.

Батько й мати були неписьменні. Сім'я жила незаможно: землі було немало, проте вона була неродюча, натомість дітей було 14.

Навчання в Глухівському учительському інституті.

Вчителює в Житомирському змішаному вищому початковому училищі.

Працював на Одеській кінофабриці та Київській студії художніх фільмів.

Новели: «Ніч перед боєм», «Мати», «Стій, смерть, зупинись», «Хата», «Тризна» та інші.

Викладав у Всесоюзному Державному інституті кінематографії, ставши професором цього закладу.

Вчився в Сосницькій початковій, а потім у вищій початковій школі. Навчання хлопчикові давалося легко — він був відмінником. Загалом, Довженко зростав мрійливим, схильним до споглядальності