До літа 1841 року перший том був готовий. У вересні цього року Гоголь відправився в Росію друкувати свою книгу. Йому знову довелося пережити важкі тривоги, які зазнав він колись при постановці на сцені «Ревізора». Книга була представлена спочатку в московську цензуру, яка збиралася зовсім заборонити її; потім книга віддана в цензуру петербурзьку і завдяки участі впливових друзів Гоголя була, з деякими винятками, дозволена. Вона вийшла у світ у Москві ( «Пригоди Чичикова або Мертві душі, поема Н. Гоголь», М., 1842). Робота над продовженням «Мертвих душ" не клеїлася, і письменник відчував болісні сумніви в тому, що йому вдасться довести задумане твір до кінця. Влітку 1845 р його наздоганяє болісна душевна криза. Він пише заповіт, спалює рукопис другого тому «Мертвих душ». В ознаменування позбавлення від смерті Гоголь вирішує піти в монастир і стати ченцем, але чернецтво не відбулися. Зате його розуму представився новий зміст книги, просвітлений і очищений; йому здавалося, що він зрозумів, як треба писати, щоб «спрямувати все суспільство до прекрасного». Він вирішує служити Богові на терені літератури.