nov 18, 1845 - "Кавказ"
Description:
Лірична поема Тараса Шевченка, що датована 18 листопада 1845 року.
В поемі немає подій. Поема являє собою роздуми ліричного героя про несправедливість і жорстокість світу, а також про лицемірство деяких людей. Ліричний герой звертається до Бога в дечому з докором, проте усвідомлюючи людську безсилість перед нещастями.
У творах Шевченкa не рідко зустрічається ідея, що, мабуть, Бог спить, інакше б не допустив несправедливостi на світі (наприклад в «Княжні»). Але Шевченко-поет, нарікає не стільки на долю, як на нечесність та лицемірство пануючих класів.
Шевченко іронізує над вищими панівними верствами тогочасної царської Росії, які вважають, що мають право «вчити» інші народи (в даному випадку народи Кавказу), як потрібно жити і що саме вони повинні «нести» цивілізацію та культуру. Шевченко пише із неприхованим сарказмом: «ми християне; храми, школи, усе добро, сам Бог у нас»! Проте Шевченко згадує також про Сибір[ru] і тюрми в Російській імперії в яких сидять не тільки злочинці, але й політичні в'язні. Про це мовчить весь люд царської Росії, «бо благоденствує», як каже, знову таки гірко сміючись, Шевченко.
Added to timeline:
Українська література
Date:
Images:
![]()
