Кримське ханство (1 gen 1441 anni – 1 gen 1783 anni)
Descrizione:
станово-представницька історична кримськотатарська держава династії Ґераїв. Існувала у 1441–1783 роках.
Займала територію Криму, степів Північного Причорномор'я в межиріччі Дністра і Дону, а також земель північної Кубані.
Заснована Хаджі І Ґераєм у 1441 внаслідок політичного розпаду Золотої Орди. У 1478, за правління його сина Менґлі І, визнала османського султана як халіфа мусульман-сунітів. Тримала у васальній залежності кочовиків Ногайської, Буджацької, Єдисанської, Перекопської орд, малих ногаїв Кубані та черкесів Північного Кавказу.
У кінці XV століття та на початку XVI століття, до коронації Івана Грозного[4], вважалася єдиним спадкоємцем Золотої Орди, на підтвердження чого Московія до 1700 сплачувала данину Кримському ханству.
Зазнала сильних руйнувань під час російсько-османської війни 1735—1739. У 1774 здобула повну незалежність як від Османської імперії, так і від Росії в результаті чергової поразки Османської імперії від Росії, що було письмово закріплено мирним договором.
У 1783 Російська імперія порушила договір та анексувала Кримський ханат у результаті воєнної кампанії Потьомкіна. З великих держав тільки Франція виступила з відкритим протестом проти цього акту[5].