14 marzo 1965 anni - Дмитро Павличко поет

Descrizione:

Дмитро́ Васи́льович Павли́чко (28 вересня 1929, Стопчатів[1], Коломийський повіт, Станиславівське воєводство, Польська Республіка, нині Косівський район, Івано-Франківська область, Україна[2] — 29 січня 2023[3]) — український поет, перекладач, літературний критик, публіцист, шістдесятник, громадсько-політичний діяч, Герой України (2004). Кавалер ордена князя Ярослава Мудрого IV, V ступеня (1999, 2009), ордена «За заслуги» III ступеня (1997), ордена Свободи (2015), лавреат Національної премії імені Тараса Шевченка (1977). Батько Соломії Павличко.

Твори
Любов і ненависть, 1953.
Моя земля, 1955.
Концерт у царя, 1958.
Чорна нитка, 1958.
Правда кличе, 1958.
Днина, 1960.
Два кольори, 1965.
Гранослов, 1968.
Сонети подільської осені, 1973.
Таємниця твого обличчя, 1974, 1979.
Магістралями слова, літературна критика, 1978.
Світовий сонет, переклади, 1983.
Над глибинами, літературна критика, 1984.
Спіраль, 1984.
Поеми й притчі, 1986.
Біля мужнього слова, літературна критика, 1988.
Покаянні псалми, 1994.
Антологія словацької поезії XX століття, 1997.
Золоте ябко, 1998.
Сонети В.Шекспіра, 1998.
50 польських поетів, 2000.
Поезії Хосе Марті, 2001.
Наперсток, 2002.
Рубаї, 2003
Сонети (оригінальні твори й переклади), 2004.
Не зрадь, 2005.
Три строфи, 2007.
Аутодафе, 2008.
Мала антологія хорватської поезії, 2008.[25]
Потоп. 2010.
Золоторогий олень. Поема. 2011.
Най поховають мене на цьому полі. Новела. 2011.
Разом. Вместе: збірка поезій. (з Ратнером О. Г.). — Дніпропетровськ : Герда, 2013. — 176 с., іл. — ISBN 978-617-7097-02-9
Вірші з Майдану: Поезії. — К. : ВЦ «Просвіта», 2014. — 24 с. — ISBN 978-966-2133-96-7

Aggiunto al nastro di tempo:

Data:

Immagini:

YouTube: