Декларація про відновлення незалежності Латвійської Республіки (латис. Deklarācija Par Latvijas Republikas neatkarības atjaunošanu) — декларація незалежності, прийнята Верховною Радою Латвійської РСР 4 травня 1990 року і стала найважливішим кроком на шляху до виходу Латвії зі складу СРСР і подальшого міжнародного визнання Латвійської Республіки. У Декларації зазначалося, що Латвія, приєднана до СРСР, залишалася де-юре незалежною державою, а рішення про входження Латвії в Радянський Союз, прийняте 21 липня 1940 року, було антинародним і здійснено на підставі протиправного секретного протоколу до пакту Молотова-Ріббентропа. Декларацією відновлювалося дія Конституції Латвії 1922 року, однак до прийняття нової редакції діяли закони Латвійської РСР. Громадянам Латвії гарантувалися соціальні, економічні, культурні і політичні права відповідно з міжнародним правом. Відносини з СРСР планувалося будувати на основі Ризького мирного договору 1920 року[1]. 4 травня відзначається в Латвії як національне свято.