Диско – один із напрямів танцювальної музики 70-х років, що не без іронії визначається як "ритм без блюзу".
Музиці диско притаманний одноманітний чіткий і швидкий ритм ударних, що нагадує стандартизований стукіт метронома. У гіпнотизуючому гуркоті синтезаторів губилися голоси співаків, мелодії, слова. Термін "дискотека" (як і саме явище) набув поширення далеко за межами Америки. Комерційна машина, що швидко запрацювала на популяризацію диско, "витягнула" його з провінційних дискотек на великий кіно- і телеекран. Захоплення диско набуло масштабів справжньої епідемії.