Слово "рок" уперше з'явилося в американській пресі 1967 р. Проте рок-музика виникла раніше, на початку 50-х, коли на основі ритм- енд-блюзу формується пісенно-танцювальний стиль рок-н-рол (від англ, "крутитися, гойдатися"). Він став результатом поєднання характерних рис кількох поширених американських вокальних жанрів, а саме: кантрі-енд-вестерн, госпел, буги-вуги, стилю диксиленд. Уведення в обіг нового терміна, що замінив стару назву, належить диск-жокею Алану Фріду, ведучому американської музичної розважальної радіопрограми. Коли цей ді-джей став імпресаріо, він організував перші концерти майбутніх рок-зірок.
Елвіс Преслі... З його ім'ям асоціюється уявлення про здійснення "великої американської мрії": простий хлопець, у минулому водій вантажівки, піднімається на американський рок-Олімп (звичайно, не без допомоги реклами фірм грамзапису), приміряє корону "короля рок- н-ролу" і стає казково багатим. Одна з перших пісень майбутнього кумира молоді "Все гаразд, мамо" стала сенсацією, інші невигадливі пісеньки (переважно про кохання) сприймалися як протест проти расових забобонів, сексуальних табу, застарілих традицій.
Отже, американська рок-музика, що інтегрувала прадавні африканські традиції, джаз та інші музичні елементи, формувалася протягом двох десятиліть (50-60-ті роки XX ст.) і набула таких характерних ознак: гіпертрофія метро-ритмічної основи, підвищена експресія вокального та інструментального інтонування, використання електроінструментів та підсилювачів звуку, значна роль візуального чинника (манера поведінки, стиль одягу музикантів, світлове оформлення тощо).