Князь Ярослав Мудрий (20 dez 1019 ano – 18 nov 1054 ano)

Descrição:

Захоплення престолу в Києві після смерті
Володимира в 1015 р. Святополком, який
убив своїх зведених братів Бориса, Гліба
та Святослава; Ярослав двічі воював зі
Святополком і в 1019 р. сів князювати в
Києві.
Мав співправителя брата Мстислава до
1036 р.: Правобережжя Дніпра належало
Ярославу, Лівобережжя — Мстиславу.
Сприяння відновленню сильної
князівської влади; посилення
централізації Русі.
Створення першого рукописного
зведення законів — «Руської правди».
Опікування будівництвом нових міст і
розвитком уже існуючих.
Будівництво в Києві Софійського собору, церков Св. Георгія та Св. Ірини,
Печерського монастиря (майбутньої
Києво-Печерської лаври); місто оточили
валами з трьома брамами, одна з яких —
«Золоті ворота» — була парадним в’їздом.
Обрання першого руського митрополита
Іларіона (1051 р.).
Розвиток освіти й культури (відкриття
шкіл, у тому числі для дівчат;
започаткування літописання; заснування
при Софійському соборі бібліотеки, де
були зібрані твори античних авторів,
тощо).
Розгром печенігів, які припинили напади
на Русь.
Похід на Візантію, унаслідок якого було
укладено договір про службу руських
дружин у Константинополі, а дочка
візантійського імператора стала
дружиною сина Ярослава
Всеволода.
Розширення території Русі за рахунок
угро-фінських племен.
Дружні відносини із країнами Західної та
Центральної Європи шляхом укладення
династичних шлюбів (сам був одружений
із дочкою шведського короля Інгігердою,
одружив своїх дочок: Анну — із королем
Франції, Єлизавету — із норвезьким
королевичем, Анастасію — з угорським
королем; сини взяли шлюби з німецькими
принцесами).

Adicionado na linha do tempo:

Data:

Imagens: