Ямна культура (1 janv. 3000 av. J.-C. – 1 janv. 2300 av. J.-C.)
Description:
Я́мна культу́ра, Культура охрових могил (ямна етнокультурна спільність) — археологічна культура кінця мідної доби (енеоліту) та ранньої бронзової доби (3600—2300 до н. е.)[1], поширена в Східній Європі від Уралу до середнього Дунаю; в Україні в степових і лісостепових зонах, у сточищі Дніпра, на Приазов'ї і в Криму (Сторожова могила, середній і верхній шари Михайлівського поселення, Скелі Каменоломні та ін.). Основна ознака ямної культури — поховальні пам'ятки, поховання у положенні ембріона (підігнутими до обличчя колінами) під курганами (найдавнішими з відомих понині).Відкрив культуру Василь Городцов за результатами розкопок на Сіверському Донці у 1901—1903 рр.
У наш час серед фахівців поширена думка, що ямна культура є похідною від середньостогівської культури і є пращуром частини індоєвропейських народів або індо-іранських народів
Ajouté au bande de temps:
Date:
1 janv. 3000 av. J.-C.
1 janv. 2300 av. J.-C.
~ 700 years