Дисидентський рух у СРСР, в тому числі і Шістдесятники
критикували офіційну комуністичну ідеологію та політику (3 mai 1957 – 26 janv. 1973)
Description:
Дисиде́нтський ру́х у СРСР (від лат. dissidens — незгідний) — громадяни СРСР, які у 1960-х — на початку 1980-х років відкрито піддавали сумніву й критикували офіційну комуністичну ідеологію та політику
У 1950—70-х роках у Радянському Союзі виникло примітне явище, коли політику уряду стала відкрито критикувати невелика, але дедалі більша кількість людей, яких звичайно називали дисидентами й які вимагали ширших громадянських, релігійних і національних прав.
Як після десятиліть терору, в атмосфері жорсткого контролю й при всіх наявних засобах ідеологічної обробки міг зародитися цей гідний подиву виклик режимові? Дисидентство великою мірою виросло з десталінізації, з послаблення «паралічу страху», що було зроблено Хрущовим. Але обмежені викриття страхітливих злочинів сталінської доби викликали розчарування та скептицизм відносно й інших сторін режиму. Тому спроба Брежнєва обмежити лібералізацію викликала протести й опозицію, особливо серед інтелігенції
Першими організаціями інакодумців України стали:
Українська робітничо-селянська спілка (УРСС) Створена у Львові у 1959 р., арештована — 1961 р. Об'єднана партія визволення України Український національний фронт (УНФ) Створена З.Красівським та М.Дяком у 1964 р. Український національний комітет (УНК) Демократичний союз соціалістів Партія боротьби за реалізацію ленінських ідей Реалістичний робітничий гурток демократів — створений на Донбасі у 1956 р.
Спочатку осередок українських дисидентів становили «шістдесятники» — нове плідне покоління письменників, що здобувало собі визнання. До нього належали Ліна Костенко (1930 р.н.), Василь Симоненко (1935–1963), Іван Драч (1936–2018), Іван Світличний (1929–1992), Євген Сверстюк (1928–2014), Юлій Шелест (1937–2009), Микола Вінграновський (1936–2004), Алла Горська (1929–1970) та Іван Дзюба (1931 р.н.). Пізніше до них приєдналися Василь Стус (1938–1985), Михайло Осадчий (1936–1994), Ігор Калинець (1939 р.н.) та Ірина Стасів-Калинець (1940–2012), Іван Гель (1937–2011), Мирослава Зваричевська (1936—2012) та брати Михайло Горинь (1930–2013), Богдан Горинь (1936 р.н.)