Спіричуел (або спіричуелс, англ. spirituals, spiritual music) — духовні пісні афроамериканців, основний жанр афроамериканського музичного фольклору. У піснях цього жанру поєднуються елементи африканських виконавських традицій, такі як колективна імпровізація, характерна ритміка, глісандові звучання, екстатичність тощо, та стилістичні риси хорових гімнів і балад англійських переселенців. Тематика спіричуелсів переважно пов'язана з біблійними образами, однак біблійні мотиви в них часто поєднуються з оповідями про повсякденне життя, а також елементами гумору і думками протесту. Спіричуелси проникнуті настроями трагічної самотності, ліричною глибиною та поетичністю.
Жанр виник в США у період рабовласництва на основі африканських і англо-кельтських традицій і остаточно сформувався наприкінці XIX століття. Спочатку спіричуелси виконувалися хором а капела як колективна імпровізація, де мелодія варіювалася при кожному новому проведенні. В останній третині XIX століття з'явилися обробки спіричуелсів для сольного співу з інструментальним супроводом (фортепіано, банджо). Мелодії і склад спіричуелсів у своїх піснях використовували деякі композитори, зокрема, Джордж Гершвін, Фредерік Діліус, Джон Павелл.