1 Jul 1962 Jahr - Зі спогадів самого В.Симоненка
Beschreibung:
«Більше доби не палив, не їв і не спав. Усі руки в синцях.А на тілі, здається, ніяких слідів. Хоча били. Чим — не знаю. Якісь товсті палиці шкіряні, з піском чи що. Обробили професійно. І цілили не по м’якому місці, а по спині й попереку».
Я, бачте, не сподобався їм. Коли везли туди, погрожували: ну почекай, ти ще будеш проситися, на колінах повзатимеш. А я їх обізвав…
У тому казематі мене зачинили. Я почав грюкати у двері. Довго не відчиняли. Я ще дужче. З’явився один здоровило, скрутив, як лещатами, руки за спину, на зап’ястя наче зашморг накинув і штовхнув обличчям донизу на дерев’яний лежак. Тоді прив’язав до нього ременями. Тепер уже я не міг і ворухнутися. Руки пекло вогнем. Кажу: «Що ти робиш, гад!» Отоді він і почав мене лупцювати. І зараз відчуваю, ніби щось обірвалося всередині…»
Його не вбили, але здоров'я підірвали остаточно. Відтоді Василь Симоненко вже не жив, а мучився, бо ні на хвилину не вщухали нестерпні болі в попереку, яку неможливо було вгамувати ніякими медикаметами.
Zugefügt zum Band der Zeit:
Василь Симоменко
Datum:
